Тема 28. Новітні релігійні течії 779

другій половині XX століття.¹ Незважаючи на те, що НРТ як поняття покриває собою різні за характером явища сучасного релігійного новаторства або релігійного модернізму, воно має величезні переваги. Термін цей - емоційно нейтральний.

Більшість термінів, якими нині користуються, несуть на собі тягар часу, певну установку щодо новітніх процесів в релігійній сфері, тобто в них закладене наше емоційне ставлення до предмету вивчення. Нав'язані і поширені інші терміни для позначення НРТ привнесені в наш ужиток неспеціалістами, які не Стільки вивчають, скільки зразу ж оцінюють явище: деструктивне, тоталітарне, авторитарне. Саме такі визначення швидко увійшли до буденної свідомості, відповідаючи загальним настроям пересічних громадян, які прагнуть до відвертої однозначності. Така позиція не прийнятна для дослідника, який, навіть негативно оцінюючи нові релігійні явища, обов'язково зазначить, що цей "феномен..., безперечно, складне, неоднозначне, часто суперечливе явище, яке вимагає конкретного аналізу й оцінки".²

Термінологічні проблеми викликали й деякі складнощі із визначенням основних понять. Для академічного релігієзнавства давно вже усталеними є поняття секти, культу, релігії.³

В буденному житті ці нейтральні терміни отримали негативне, як правило, забарвлення. Вживаючи їх, сучасна людина формулює і певне упереджене відношення до неорелігій. Всі ті явища, які вона включає в поняття "культ" чи "секта" - надто неоднорідні за походженням (з якої традиції вони виходять), за віроповчальними положеннями та етичними принципами, за практикою, ритуалами (молитва, богослужіння, медитація, спів тощо), за стилем життя, за відношенням до інших людей, жінок, дітей, старшого покоління, віруючих інших релігій. Всі ці "культи" та "секти" вирізняються типом і принципами своєї організації (демократичні чи авторитарні), характеристиками своїх засновників та лідерів (бог, месія, священик, пророк, гуру, батько, обраний лідер), формуванням і розпорядженням бюджету своєї організації (десятина, вуличний збір, пожертви, бізнес). Є серед НРТ рухи гедоністичні, а є аскетичні.

В академічному релігієзнавстві термінами секта чи культ позначаються типи релігійних організацій, які існують поруч із такими релігійними спільнотами, як церква, деномінація. Як правило, релігійні інститути функціонують у суспільстві як гармонізуючий, стабілізуючий фактор, що сприяє збереженню соціального статусу-кво. З іншого боку, релігія може виступати і

¹ Баркер А. Новые религиозные движения. - СПб., 1999. - С. 4-5.

² Григулевич И.Р. Пророки "новой истины". - М, 1983. - С. 19.

' Див.: Релігієзнавчий словник. - К., 1996. - С. 173, 300; Новый большой электронний англо-русский словарь; 16-ти томна "Encyclopeadia of Religions" (ed. By Mircea Eliade) тощо.

780 Розділ V. Релігія і сучасність

дестабілізуючим чинником, оскільки в ній завжди присутній високий моральний стандарт, що надає їй критичний потенціал. Критична функція релігії щодо існуючого соціального порядку проявляється у глибокому конфлікті з владою, у напрузі, яка виникає між традиційними релігіями і тими, що не користуються підтримкою держави. Такий стан речей є характерним не лише для сьогодення. Сектантський шлях розвитку релігії - типовий для всіх часів, для всіх релігій.

Неприйнятним є визначення секти чи культу, які даються сучасними антикультовими рухами або окремими конфесіями, бо ж вони розглядають будь-яке відгалуження від основної церкви як єресь, схизму, сатанізм тощо. Таке модне сьогодні слово - "секта", первісне значення якого майже втрачено, використовується не за призначенням, оскільки ним позначають будь-яку групу, яка не належить до так званих традиційних релігій.

Аналіз поняття та суті секти чи культу треба починати з базового визначення релігії, яке у випадку з НРТ набуває особливого значення. Одним із основних звинувачень проти НРТ є те, що вони взагалі не є релігією. Виходячи із екзистенціального розуміння релігії як духовного феномену, який виражає не лише віру людини в існування надприродного Начала, а й виступає для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ,¹ НРТ, в яких присутня віра, причому віра не просто в якусь ідею чи абстракцію, а в Бога, безумовно є релігіями. Прихильник будь-якого новітнього релігійного утворення, навіть якщо він вважає, що його група не належить до релігійних об'єднань і називає її шляхом духовного спасіння чи духовним вченням або ж якось інакше, але формує систему зв'язків з надприродним і постійно використовує її, є релігійним.

Сучасна наука не має якихось специфічних засобів, щоб виявити і виміряти віру людини, крім її самовизначення, її власного свідоцтва про свою віру. При цьому не обов'язково належати до певної церкви або виконувати якісь обряди, бо віра - це стан, знаходячись у якому, людина переживає контакт і близькість з надприродним, відчуває його присутність в собі чи поруч з собою. Релігійний досвід або є, або його немає, він не залежить від наявності храму чи посередника, магічних обрядів чи культових дій. Одним словом, заява адептів нових релігій про свою віру в Бога чи богів і переживання ними зв'язку із трансцендентними силами абсолютно достатнє для визнання НТР релігійними феноменами, тобто релігіями.

Є сенс визначитися і щодо такого поширеного словосполучення, як "промивка мізків" (brainwashing), яке ще часто використовується для опису процесів, що відбуваються із новачками в НРТ. Цей термін, на думку А.Баркер, чи не найгірший серед усіх можливих позначень певного явища, оскільки він аж ніяк не може виступати у ролі поняття, а існує скоріше як метафора: мізки не

¹ Див.: Релігієзнавчий словник. - С.279.