12 Вступ

виявлені внутрішні характеристики релігії не існують поза тим загальним й найбільш істотним, що робить релігію неправдивим світоглядом, визначає її історичну долю і, зрештою, проявляється в її відносно самостійних внутрішніх характеристиках, то правильно зрозуміти їх можна лише в контексті цілісної теорії наукового атеїзму, де методологічна серцевина наче обростає релігієзнавчою проблематикою. Саме в такий спосіб, мовляв, ця проблематика набирає світоглядно-філософського, атеїстичного "звучання", входить до поняття предмета наукового атеїзму й існує як його специфічний аспект, а не як окрема галузь знання про релігію.⁴

Отже, ідеологічні установки, що базувалися на методології ленінського опійного підходу до релігії, перешкоджали самостійному розвитку релігієзнавчих досліджень. Визначена мета - подолання релігії - збіднювала їх предметну сферу, а то й орієнтувала на користування тим, що давали для реалізації цього завдання довільно та тенденційно підібрані висновки й факти з різних наук. Саме такий метод релігієзнавчих досліджень, що доповнювався обов'язковим коментуванням окремих висловлювань з творів класиків марксизму-ленінізму чи партійних документів, спричинив постановку питання про те, а чи може взагалі існувати загальна теорія релігії поза тими конкретними її дослідженнями, що традиційно провадяться в історії, філософії, етнографії, етнології, психології, археології тощо? Чи може вона і в який спосіб синтезувати різноманітні результати конкретно-релігієзнавчих досліджень і чи їх достатньо для пізнання релігійного феномену? За нинішніх умов відтак постало і питання, а чи можлива взагалі єдина академічна наука про релігію, яка мала б свою єдину методологію, специфічні методи дослідження цього духовного феномена, сформовану систему категорій і понять?

При цьому постає ще ряд питань, над якими нам доводиться працювати нині, а саме:

-Яка природа релігієзнавчих пошуків - чи то є різновид раціонального пізнання, а чи "одкровенне" пізнання буття, інтуїтивне осягнення трансцендентного?

-Якими мають бути об'єктивні умови розуміння релігійних феноменів: чи повинен мати дослідник власний релігійний досвід?

- Якщо релігієзнавство є самостійною галуззю наукового пізнання, то які закони має його предметна сфера?

-Чи має релігієзнавство свої специфічні методи наукового пошуку, чи повинно послуговуватися виключно методами інших наук?

- Чи є релігієзнавство філософською наукою і чим є для нього філософія релігії - його складовою чи загальною теорією релігії, що не охоплює всю сферу релігійного комплексу та стоїть осторонь релігієзнавства?

Основи наук, атеїзму. - К., 1973. - С. 15.

Вступ 13

-В чому полягає лінія розмежування між релігієзнавством й іншими гуманітарними науками, що в контекст своїх досліджень включають також релігію і з яких релігієзнавці дістають для себе певний емпіричний матеріал?

Конституювання релігієзнавства як окремої сфери наукового знання поставило також питання про з'ясування принципів релігієзнавчих досліджень, розробку його категоріально-понятійного апарату. Адже навіть сучасне західне релігієзнавство піддається різноманітній критиці саме за те, що воно не визначилося щодо категоріально-понятійного апарату, не має однозначного розуміння сутності релігії.

Не всі з поставлених тут проблем знайшли висвітлення в нашому підручнику. Над деякими з них ще працює релігієзнавча наука,⁵ інші питання потребують подальшого наукового дослідження, хоч тут їм і присвячено окремі теми чи підтеми. Автори загалом були однозначними у вирішенні поставлених завдань, хоч їх світоглядні уподобання дещо позначилися на характері витлумачення ними релігійних проблем.

Пропоноване видання докорінно відрізняється за змістом і структурою від навчальних посібників із релігієзнавства, що побачили світ протягом останніх п'яти років. Структура їх, а подекуди і зміст, нагадують переважно підручники з наукового атеїзму, Вони часто обмежені з'ясуванням проблем історії релігії. В оцінках церковно-релігійних явищ, окремих конфесій автори підручників презентують або дещо видозмінені опійні підходи недалекого минулого, або заангажовані та емоційні виклади газетярів чи конфесійних видань. Натомість у змісті розділів нашого підручника викладені здобутки сучасного світового релігієзнавства.

Не легко далася декому з авторів книги зміна тих світоглядним парадигм, заідеологізованих установок, якими вони послугували свого часу, але вона відбулася. То ж маємо перший в Україні підручник з релігієзнавства, де врахована вся його складна дисциплінарна структура. Він написаний на основі принципів об'єктивності, історизму, світоглядного та конфесійного плюралізму. Автори сповідують принцип можливості вільного функціонування будь-якого релігійного вірування, якщо воно діє в межах цивілізованих правових норм. Відтак науковці прагнули бути рівними, толерантними у ставленні до релігійних течій, не виявляли якоїсь конфесійної упередженості.

Зрозуміло, як і кожне видання, наш підручник викличе різні міркування. Ми завжди з вдячністю приймемо доброзичливу критику і слушні зауваження з тим, щоби наступне видання "Академічного релігієзнавства" зробити ще кращим.

До кожної теми додаємо список рекомендованої літератури, серед якої

⁵ Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. За ред. А.Колодного і Б.Лобовика. К., 1996; Релігієзнавчий словник. - К., 1996.

14

Вступ

зустрічаються й книги антирелігійного спрямування. їх пропонуємо прочитати не тому, що поділяємо світоглядні установки авторів. Потреба вивчення цих джерел зумовлена відсутністю в бібліотеках інших видань з теми. Тож студент повинен критично ставитися до змісту подібних видань, сприймати з них лише те, що відповідає його світоглядним уподобанням.

Підручник написаний колективом науковців Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, а також ряду вузів країни, зокрема:

Вступ - д.філос.н. А.Колодний.

Тема І. §§ 1-2 - д.філос.н. А.Колодний

§ 3 - д.філос.н. БЛобовик

§ 4 - к.філос.н. Р.Трачук

§ 5 - д.філос.н. А.Колодний

Тема II. §§ 1-4 - д.філос.н. А.Колодний

§ 5 - к.філос.н. Р.Трачук

Тема III. § 1 - к.філос.н. В.Кулик

§ 2 - д.філос.н. А.Колодний та к.філос.н. В.Кулик

§ 3-4 - к.філос.н. В.Кулик

§ 5 - д.філос.н. А.Колодний.

Тема IV. §§ 1-2 - к.філос.н. О.Сарапін

§ 3 - к.філос.н. М.Бабій

§ 4 - к.філос.н. О.Сарапін

§ 5 - д.філос.н. БЛобовик

§ 6 - к.філос.н. Л.Филипович

§ 7 - к.філос.н. І.Богачевська

ТемаУ. §§1-2 - д.філос.н. БЛобовик

§ 3 - д.філос.н. А.Черній

§ 4 - д.філос.н. БЛобовик

Тема VI. § 1 - д.філос.н. БЛобовик

§ 2 - д.філос.н. А.Черній

§ 3 - д.філос.н. М.Закович та д.філос.н. А.Колодний

§§ 4-5 - д.філос.н. М.Закович

Тема VII. §§1-4 - к.філос.н. О.Сарапін

§ 5 - д.філос.н. БЛобовик

Тема VIII. §§1-4 - к.філос.н. О.Сарапін

§ 5 - д.філос.н. М.Закович та к.філос.н.О.Саган

Тема IX. §§ 1-3 -Л.Чупрій

Вступ

15

ТемаХ. §1-3 - д.філос.н. А.Колодний

§ 4 - к.філос.н. П.Павленко

§ 5 - д.філос.н. А.Колодний

Тема XI. §§ 1-5 - д.філос.н. БЛобовик

Тема XII. §§1-3 - к.філос.н. Л.Филипович

§ 4 - к.філос.н. Л.Филипович, І.Козловський, к.філос.н. Н.Чухим, к.іст.н. ВЛремчук

§ 5 - О.Найман

Тема XIII. § 1 - д.філос.н. А.Колодний

§ 2 - І.Козловський

§ 3 - д.філос.н. ПЛроцький

§ 4 - д.філос.н. ВЛубський

Тема XIV. §§1-4 - к.філос.н. С.Головащенко

Тема XV. §§1-6 - д.філос.н. П.Саух

Тема XVI. § 1 - к.філос.н. О.Бучма

§ 2 - к.філос.н. ГЛозко

§§ 3-6 - д.філос.н. ПЛроцький

§ 7 - к.філос.н. В.Єленський

Тема XVII. §§ 1-3 - к.філос.н. В.Єленський

§ 4 - Л.Чупрій

§ 5 - Д.Кірюхін

Тема XVIII. §§1-4 - к.мед.н. О.Карагодіна

Тема XIX. § 1 - к.філос.н. О.Бучма

§ 2 - д.філос.н. А.Колодний та к.філос.н. О.Бучма

§ 3-4 - к.філос.н. О.Бучма

§ 5 - Л.Чупрій

§ 6-7 - к.філос.н. П.Павленко

Тема XX. §§1-4 - к.філос.н. О.Бабій

§§ 5-6 - к.філос.н. ІЛисий

Тема XXI. §§ 1-5 - к.філос.н. О.Саган

§ 6 - к.філос.н. В.Климов та к.філос.н. О.Саган

Тема XXII. §§1-5 - к.філос.н. Л.Филипович

Тема XXIII. §§1-4 - к.філос.н. В.Щедрін

§5 - - к.філос.н. С.Свистунов

Тема XXIV. §§ 1-4 - к.філос.н. М.Бабій

§ 5 - д.філос.н. В.Бондаренко

Тема XXV. §§1-2 - к.філос.н. Л.Филипович

§ 3 - д.філос.н. А. Колодний

16

Вступ

Тема XXVI. §§1-4 - д.філос.н. ПЯроцький § 5 - д.філос.н. А.Колодний

Тема XXVII. §§ 1-2 - д.філос.н. ПЯроцький §§ 3-4 - д.філос.н. І.Мозговий § 5 - д.філос.н. ПЯроцький та

В.Медвідь § 6 - д.філос.н. ПЯроцький § 7 - д.філос.н. А. Колодний

Тема XXVIII. §§1-3 - к.філос.н. Л.Филипович

Тема XXIX. §§1-3 - д.філос.н. А.Черній § 4 - к.філос.н. А.Щедрін

Тема XXX. § 1 - к.філос.н. В.Єленський § 2 - д.філос.н. А.Колодний та

к.філос.н. С.Здіорук § 3 - к.філос.н. В.Єленський § 4 - О.Литвиненко § 5 - д.філос.н. М.Закович та

д.філос.н. А.Колодний §6 - к.філос.н. М.Бабій.

Розділ І

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО - СПЕЦИФІЧНА СФЕРА

ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ

ТЕМА І РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА

Визначення проблем або ж завдань тієї чи іншої галузі знання - то одне, а з'ясування її предмета - то інше. Визначитися з предметом свого дослідження релігієзнавству виявилося значно важче, ніж іншим гуманітарним наукам. Це зумовлено насамперед гносеологічними чинниками. Справа в тому, що описати феномен релігії за допомогою звичних понять і категорій не можна. Велику вагу в релігієзнавстві має специфіка предметного факту. Дослідники-релігієзнавці, крім предметної однорідності в межах підсистем свого предмета, мають справу з збірним (у певному розумінні) предметом, що призводить до співіснування різноманітних, інколи суперечливих, розумінь предмета релігієзнавства. Власне, на цьому й грунтується думка, згідно з якою в релігієзнавстві менш за все можна покладатися на доробок попередніх років.