Тема 27. Християнство в контексті сучасності

755

логічних схемах. Спочатку обидва доводять, що традиційна теїстична концепція Бога є безглуздою для сучасного світу, критикують її недоліки і намагаються з'ясувати причини її кризи. Потім вони переходять до обґрунтування тези, що віра в Бога властива і необхідна людині. Нарешті, ставиться завдання дати таке тлумачення природи Бога і його відношення до світу, щоб віра в Бога стала невід'ємною частиною повсякденного досвіду сучасної людини.

Ш.Огден розвиває свої ідеї в книзі "Реальність Бога та інші нариси" (1966 р.). На його думку, Бог іманентний до життя людини і присутній як в її почуттях (на екзистенційному рівні), так і в розумінні нею свого існування (на рефлективному рівні). Тому відсутність віри в Бога свідчить про неправильне усвідомлення людиною свого існування. Ось чому одне з головних завдань теології Ш.Огден вбачає в тому, щоб допомогти людям відшукати в їх реальному життєвому досвіді щось таке, що б свідчило про присутність Бога. Це завдання теологія може виконати лише за допомогою філософії.¹

Новий теїзм, на думку теолога, потребує такої філософії, яка могла б представити Бога одночасно і як відносну, і як абсолютну реальність. Бог, за Ш.Огденом, не є світом, але в той же час він перебуває в тісному спілкуванні зі світом. В певному смислі світ є його тілом, його сферою дій. У своїй абстрактній ідентичності Бог незалежний від актуального світу, але в своєму конкретному існуванні він включений у світ і відчуває його вплив.

Теологічна концепція Дж.Кобба подається в його праці "Християнська природнича теологія" (1967 p.), вона мало чим відрізняється від концепції Ш.Огдена. Дж.Кобб теж вважає, що оскільки Бог традиційного християнства не відповідає досвіду і стилю життя сучасної людини, то він "помирає". Солідарний він і з теологічною програмою оновлення християнства Ш.Огдена, ідеєю створення нового виду теїзму, в необхідності виразити образ Бога в поняттях світської свідомості, а не міфологічні мови.

Дж.Кобб також прагне знайти в повсякденному життєвому досвіді людини дещо таке, що може бути позначене поняттям "Бог". Таким він вважає властивий кожному "поклик вперед". Теолог враховує те, що життя людини може бути представлене у вигляді безперервного процесу постановки і досягнення мети. Спочатку він дає екзистенціальне (феноменологічне) визначення Бога, а вже потім хоче знайти його онтологічну основу в об'єктивній реальності.

Говорячи про взаємовідносини Бога й світу, Дж.Кобб зазначає, що світ не існує поза Богом і без нього, але в той же час світ не є Богом чи частиною Бога. Бог як енергія, як життя космічного простору, постійно втілює самого себе в своєму безперервному творінні світу й доти входить в нього, доки створений ним

Ogden S. Toward a New Theism // Theology in Crisis: A Colloguium on the Credibility of God.-M.C, 1967.-P.12.

756

Розділ V. Релігія і сучасністьА

світовий порядок не стає його "тілом".¹

На цій основі представники теології "процесу" вважають, що віра щ> панентеїстичного Бога проявляється в різних творчих актах людини, які охоплюють майже всю сферу її життєдіяльності. Релігія ж розглядається тут як основа людської діяльності оскільки в ній реалізується божественна мета й задум. Космополітичний Бог, на думку Ш.Огдена й Дж.Кобба, вимагає від людини не підпорядкування, а вільних творчих прагнень і дій. Відтак, релігія, об'єктом якої виступає такий Бог, є релігією звільнення, розкріпачення людини, релігією, яка закликає її до вільної активної творчої діяльності.

Визначаючи світ як "плоть", як "тіло" Бога, теологи "процесу" філософське, наукове й художнє пізнання характеризують як пізнання самого Бога. Звідси робиться висновок, що філософія, наука і релігія мають об'єктом одну й ту ж істину - Бога. Відтак теологія, філософія і наука повинні доповнювати одна одну. Подібні думки свідчать про те, що Ш.Огден і Дж.Кобб настільки насичують філософією теологію, що вона фактично зливається з нею.