logo search
544702

Тема 1. Релігієзнавство як наука

61

ставлять вже поряд з ними, хоча й відзначають певну її специфіку. Остання зводиться переважно до її об'єкта, яким є не Бог сам по собі, а його одкровення, обстоювання незмінності положень, потреба в їх доказовості, бо вони повинні сприйматися лише на віру. "Тоді як в інших науках можливим є відкриття нових, раніше невідомих істин, - говориться в курсі лекцій з основного богослов'я, - зміст християнського богослов'я постає незмінним раз і назавжди".1

В теології помітно змінюються акценти і орієнтації. Сучасна теїстична думка виходить за межі витлумачень Бога і все частіше звертається до проблем місця людини у світі. Це сприяє все більшому проникненню в теологію нерелігійних форм теоретичної діяльності, розширенню поля її інтерпретаційної сфери. Якщо раніше це стосувалося переважно філософії, то в наш час - вже й соціології, антропології, психології, історії та інших сфер наукового знання. Відходячи від доктринальних положень інституціональних церков, теологія зазнає глобальної трансформації, що виявляється в зміні її стосунків з різними формами суспільної свідомості, соціальними структурами й інститутами. Помітний крен до етичної і соціально значущої проблематики. Це особливо притаманне католицькій і протестантській теологіям, які характеризує подальша диференціація, зміна форм існування. З'явилась соціальна теологія, теологія культури, політична теологія, теологія "смерті Бога", теологія звільнення тощо.

Християнські богослови особливу увагу стали приділяти глобальним проблемам. В центрі уваги суспільної думки постає нині не окрема людина в її унікальності й самобутності, а людство як глобальне структурне утворення, що об'єднує однією долею всіх жителів планети. До проблем, на які звертає увагу християнська глобалістика, богослови відносять припинення гонки озброєнь, захист навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, ефективне вирішення енергетичних потреб населення, забезпечення всіх людей продуктами харчування, проведення правильної демографічної політики тощо. До глобальних належить також проблема майбутнього людства. Тобто, до комплексу глобальних проблем богослови відносять все, що характеризує становище людини в світі як вінця Божого творіння, що спрямоване на спасіння її для вічного життя. Богословське розуміння глобальних проблем сучасності має по суті теоцентричний характер, оскільки виступає не лише за підпорядкування людського буття божественному, а й визнає Бога в ролі джерела всіх цінностей, в тому числі й людського життя.

Незважаючи на вказані зміни в структурі й змісті своїх теоретичних побудов, теологія при цьому не відмовляється від своїх претензій відігравати головну світоглядну роль в культурі, бути домінуючим фактором у формуванні думки людини про світ та її місце в ньому.

Основное богословие. Курс лекций. - К., 1952. - С. 7.

62

Розділ І. Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання

Контрольні завдання і запитання

  1. Чітко визначіть об'єкт і предмет релігієзнавства.

  2. Дайте визначення релігії і вкажіть на обмеженості даного Ф.Енгельсом визначення.

  3. Що є основою поділу релігієзнавства на академічне та богословське?

  4. Що служить підставою для виокремлення його окремих дисциплінар­них утворень?

  5. Перерахуйте категоріально-понятійні ряди релігієзнавства?

  6. Які існують можливості включення герменевтики в контекст релігієзнавства?

  7. Що відрізняє релігієзнавство від теології? Які переорієнтації відбуваються останнім часом в теології?

Тематика рефератів

  1. Об'єкт релігієзнавства як науки.

  2. Специфіка релігійних символів.

  3. Специфіка і змістовне наповнення окремих релігієзнавчих дисциплін.

  4. Атеїзм як духовний феномен.

  5. Категорія "релігія" в понятійно-категоріальній системі релігієзнавства.

  6. Герменевтичне осмислення поняття "релігія".

  7. Межі і риси теології.

Рекомендована література

  1. Кимелев Ю.А. Современная западная философия религии. - М., 1989.

  2. Мак-Грат А. Введение в христианское богословие. - Одесса, 1998.

  3. Мизов Н. Религиознание: система и същность. - София, 1977.

  4. Михаил, архиепископ. Введение в основное богословие. - М., 1995.

  5. О'Коллинз. Фундаментальная теология. - СПб., 1993.

  6. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. - К., 1996.

  7. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. - М., 1985.

  8. Яблоков И.Н. Религиоведение. - М., 1998.

ТЕМАП ПРИНЦИПИ АКАДЕМІЧНОГО РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

Складовою теоретико-пізнавальною форм дослідження, що об'єднує в собі групи понять і категорій релігієзнавства, синтезує в своєму змісті певні блоки відтворюваних ним закономірностей релігійних процесів, є принципи наукового аналізу цієї специфічної галузі гуманітарного знання. Саме система цих визначальних принципів, норм наукового дослідження становить зміст методології релігієзнавства.