Тема 18. Релігія як соціально-психологічне явище

513

Релігійна віра, особливо якщо вона є компонентом зрілої релігійності -надто усталена психологічна конструкція. Можна виокремити щонайменше три фактори, які зумовлюють супротив релігійних вірувань тій інформації, яка їм протирічить.

По-перше, значимість вірувань в особистому житті та в системі особистісної орієнтації. Зіткнення з фактами, що "випадають" з означеного кола, ініціює механізми психологічного захисту, які діють в ситуаціях когнітивного дисонансу (зокрема, витіснення, ігнорування, раціоналізація). Події життя можуть спростовувати вірування з точки зору звичайної логіки, але у власній системі віруючого вони можуть лише певним чином перетлумачиться або піддатися переробці в деяких деталях, не чіпаючи загалом колишні переконання. Один з яскравих прикладів цього перенесення дати кінця світу, яке спостерігалося вже багато разів протягом існування апокаліптичної ідеї.

По-друге, тиск соціального оточення. Якщо віруючий вже публічно виголошував свої позиції, а особливо якщо вони обумовлюють його певний соціальний статус, відмова від попередніх переконань може призвести до втрати престижу і зниження самооцінки. Крім того, індивідуальні вірування підкріплюються впливом релігійної групи, в якій спрацьовують ефекти "зараження", психологічної підтримки, "бомбардування любов'ю", активізації почуття відповідальності та ін.

Як бачимо, релігійна віра формується і підтримується за законами, які притаманні вірі як психологічному феномену взагалі, й відображає соціальну природу психіки. Проте її особливості зумовлені її предметом та об'єктом -уявленнями про роль та місце надприродного-сакрального в системі відношень особистості.