logo search
544702

Тема 17. Релігія як суспільний феномен

499

Така ситуація є наслідком того, що для марксизму характерним є знеособлення індивіда. Християнському обожненню людської особистості тут протиставляється індивід, як представник конкретного класу, особистісне редукується до соціальних структур. Цим пояснюється і те, що, на відміну від християнства, месіанізм марксизму (хіба що за винятком ранніх творів К.Маркса, де мова йде про спасіння людини взагалі і які тому найближчі до християнства) покликаний на спасіння цілого класу. І тут М.Бердяєв правий, відзначаючи близькість марксизму швидше до іудаїзму, ніж до християнства.

Саме на знеособленні тримається і авторитаризм, своєрідна світська теократія, оскільки держава сама перетворюється в церкву. Такому стану справ певною мірою відповідає положення Маркса, висловлене ним у праці "До єврейського питання", згідно з яким дійсна держава може абстрагуватися від релігії, оскільки в ньому "здійснена світським способом людська основа релігії-".

Таким чином, істинна держава передбачає подолання релігійного відчуження й вираження в світській формі тієї сутності людини, яку перебрало на себе християнство. Переведення релігії у світську сферу відповідно породило й світську релігію.

Марксизм, як він представлений у працях самого К.Маркса, виступає з критикою відчуження людської сутності в релігії, зовнішніх форм її існування і, як вірно зауважив К.Поппер у своїй праці "Відкрите суспільство та його вороги", сприяв тому, що християнство переглянуло свої позиції з багатьох питань, переоцінивши багато своїх етичних норм. Проте, як це засвідчила історія, марксизм зрештою сам перетворився в позитивне релігійне утворення, що є чужим людській сутності. Боротьба К. Маркса проти утопізму призвела згодом до редукції всього марксизму до рафінованих утопічних положень. Маркс виступав проти раціонального планування майбутнього людства, за прочитання дійсних законів історичного процесу і при цьому саме його вчення розглядається його послідовниками як позаісторичне, трансцендентне історії. Потойбічний світ, уявлення про наявність якого є обов'язково присутнім у релігійних вченнях, наявне в марксизмі у зміненій формі. В ролі такого тут виступають об'єктивні закони розвитку природи та історії. Це в свою чергу слугує однією з основ, на якій грунтується фанатизм марксистської релігії. Наявність фанатичних послідовників свідчить про некритичність щодо зайнятої позиції, принципову адіалогічність, деперсоналізованість, коли сутність людини залишається поза нею самою. І тут слушним є зауваження, зроблене Г. Марселем: "День, в який середній марксист визнав би, що праці Маркса є результатом особливого історичного періоду, який відтоді глибоко змінився, а відтак праці ці не мають легітимності, яка перевищувала б час, позначив би кінець комуністичного фанатизму".15

15 Marcel G. Man against mass society. - Chicago, 1967. - P. 143.

500 Розділ IV. Суспільствознавче витлумачення феномену релігії

Контрольні завдання і запитання

  1. Що засвідчує невідокремленість релігії від тканини суспільного життя?

  2. Яку роль відіграє релігія в змінах суспільного життя?

  3. Назвіть причини інституалізації релігії і розкрийте особливості типів релігійних інститутів.

  4. Яку роль відіграє сектантство в релігійному житті?

  5. В чому виявляється суспільна цінність релігії?

  6. Розкрийте особливості світських релігій.

Тематика рефератів

  1. Сучасна соціологія релігії про суспільну природу релігії.

  2. Суспільні функції релігії.

  3. Типологія релігійних інституцій.

  4. Марксизм як світська релігія.

  5. Релігія як моральна цінність.

  6. Критика марксизму М. Бердяєвим та С. Булгаковим.

  7. Феномен світських релігій.

Рекомендована література

  1. Гараджа В.И. Социология религии. - М, 1996.

  2. Арон Р. Мнимый марксизм. - М., 1993.

  3. Бердяев Н. Истоки и смысл русского коммунизма. — М., 1990.

  4. Марксизм: pro и contra. - М., 1992.

  5. Поппер К. Р. Открытое общество и его враги,- М., 1992.

  6. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии.- М., 1996.

  7. Классики мирового религиоведения. - М., 1996.

  8. Кулик B.C. Исторические структуры религии. - Херсон, 1997.

  9. МалербМ. Религии человечества. -СПб, 1997.

  10. Религия и общество. - М., 1994.

  11. Полосин В. Миф. Религия. Государство. - М., 1999.

12. Фурман Д. Религия в США. - М., 1981.

13. Самыгин С. и др. Религиеведение: социология и психология религии. - Ростов, 1996.