Тема XXIII релігія як моральне явище

Помітне в наш час зростання інтересу до релігії, потягу до неї спростувало уяву про закономірне відмирання цієї форми світогляду. Однією з причин такого висновку є те, що релігія має значний морально-етичний зміст і може виконувати моральну функцію в житті людини і суспільства. Розуміння цього стало симптомом і наслідком розчарування у спробах створити атеїстичне суспільство і утвердити "безбожну" мораль. Події XX століття наочно виявили негативні, навіть небезпечні наслідки релятивізації моралі, підпорядкування її політичним міркуванням, витлумаченим з позицій вузько національних або класових інтересів. Такі "аномалії^-" століття, як встановлення тоталітарних, репресивних режимів, масове насильство, загибель багатьох мільйонів людей - все це стимулювало повернення до непорушних загальнолюдських цінностей, які традиційно пов'язувалися з релігією. Та справа не тільки в аномаліях і катастрофах нашого віку, айв особливостях сучасної цивілізації -технократичних тенденціях, поширенні засобів маніпулювання поведінкою і свідомістю людей, негативних наслідках науково-технічної революції, небезпечних факторах, які загрожують людству. Такі явища спонукали до пошуку шляхів порятунку людини, забезпечення її буття як унікальної, самоцінної, вільної істоти, яка не тільки виконує певні функції, але й є носієм духовного начала. В цій соціально-психологічній ситуації релігія виступає як чинник, здатний забезпечувати "людський" вимір науково-технічного й соціального прогресу, виконувати незамінну духовно-моральну функцію, зберігати непорушні, безумовні, "вічні" загальнолюдські цінності.