3. Глобальні проблеми сучасності в їх релігійному тлумаченні і розв'язанні

Однією з найбільш характерних особливостей розвитку сучасного світу є зростання масштабності подій, посилення інтернаціоналізації суспільних процесів, їх тенденція ставати глобальними, тобто такими, що охоплюють увесь світ, все людство і кожну людину зокрема. Відвернення загрози світової термоядерної війни і створення міцної основи для розвитку міжнародних відносин, раціональне і комплексне використання природних ресурсів, проведення активної і зваженої демографічної політики, захист навколишнього середовища, активізація міжнародного співробітництва у сфері наукових досліджень і використання досягнень науково-технічного прогресу на благо всього людства, ліквідація голоду, убозтва, найбільш небезпечних захворювань і поряд з цим - освоєння Космосу і світового океану - ці та інші проблеми надзвичайно гостро стоять нині перед людством. На основі цих проблем, в сенсі їх розуміння і вирішення, сформувалася й християнська глобалістика як складова віровчення християнських конфесій, що включає певний комплекс різних концепцій та ідей, які відображають характерні для сучасного етапу розвитку цивілізації загальнолюдські, всесвітньо-історичні проблеми.

Особливу гостроту, а звідси й увагу до них теологів, викликали глобальні проблеми у зв'язку із загрозою ядерної війни в 60-80-х роках. Частина християнських теологів (насамперед протестантських) відтоді зайняла позиції чітко вираженого апокаліптичного усвідомлення соціального песимізму щодо можливості людства вирішити глобальні проблеми сучасності, зокрема проблему війни і миру. Антисцієнтизм характеризував погляди багатьох богословів щодо вирішення глобальних проблем у цей період, який проте в останнє десятиріччя (після розвалу Радянського Союзу і створеного ним так званого соціалістичного табору) змінився більш поміркованим підходом, що солідаризується у подоланні перепон у їх вирішенні. Оцінюючи глобальні проблеми як наслідок діяльності людей, ідеологи християнства загалом витлумачують їх як вираження гріховної природи людини. Тому шляхом їх докорінного вирішення вони вважають

720

Розділ V. Релігія і сучасність

переродження особистого світу людини на основі християнського вчення, зокрема християнської етики. Разом з тим у християнській глобалістиці чітко вирізняються два протилежні підходи щодо розуміння та вирішення глобальних проблем сучасності, які характеризуються, з одного боку, апокаліптичним алярмізмом і соціальним песимізмом, а з другого - християнським солідаризмом і соціальним реалізмом.

Апокаліптичний алярмізм і соціальний песимізм. Песимістичні прогнози на майбутнє людства, опрацьовані в 60-70-ті роки під егідою вчених із так званого Римського клубу, були сприйняті частиною християнських, здебільшого протестантських, теологів на Заході як новий варіант Апокаліпсису. Висновки Римського клубу про негативні наслідки сучасної науково-технічної революції (НТР): плановане в критичних, а звідси загрозливих для існування людства показниках виснаження природних запасів планети, розвиток енергетичної кризи, забруднення навколишнього середовища, "демографічний вибух", а звідси неминучий всесвітній голод та ін., - використовувалися з метою нагнітання апокаліптичного стану людства. Результати досліджень і прогнозів Римського клубу вже в теологічних розмірковуваннях у науковоподібних формах і з посиланнями на авторитет всесвітньовідомих соціологів, демографів, економістів, зрештою, і політиків, високо піднімали есхатологічні акції про невідворотність світового катаклізму, якщо не за життя нинішнього, то наступного покоління. Гострота всіх інших глобальних проблем посилювалася через актуальну для 60-80-х років загрозу термоядерного знищення людства внаслідок напруженого протистояння двох світових систем начолі із США та Радянським Союзом.

Протестантські теологи, наприклад, наполегливо провіщали, що сучасний світ в умовах науково-технічної революції перебуває в стані примарної рівноваги і будь-які економічні і політичні потрясіння звергнуть його в тартарари".¹ Взаємозалежність і взаємообумовленість кризових ситуацій (перенаселення окремих регіонів, забруднення довкілля, сировинні, енергетичні, продуктові кризи та інші глобальні катастрофи і явища) стають глобальними, охоплюють увесь світ. На цій основі апокаліптично зорієнтовані богослови створювали теологічні концепції глобальності негативних наслідків НТР для всього людства. Автори теологічних концепцій майбутнього, клерикальні футурологи провіщали "необоротну деградацію людства", "грядущу загибель цивілізації^-".

На початку 70-х років теологи на Заході й Сході зосередили увагу навколо екологічної проблеми. Екологічна криза стала наріжним каменем теологічних концепцій сучасної НТР. Проповідники деяких протестантських конфесій проблеми екології висунули як головний аргумент "актуальної есхатології^-". Робилися приголомшуючі апокаліптичні розрахунки: перенаселення планети

Awace.-1977.-№3.-P. 15.