logo search
544702

Тема 25. Статистика і географія сучасних релігій

693

тисячоліття: співпраця між різними релігіями .

Християно-ісламський конфлікт сьогодні захопив не тільки азіатський регіон, а й поширився на Європу, перетворившись на трансконтинентальний. У зв'язку із все зростаючим і активним християнським місіонерством в Азії, перспективи християнства в азіатських країнах досить обнадійливі. Тому на наступне можна очікувати не спадання, а навпаки - ескалації конфліктних вузлів в релігійному житті Азії.

Значною специфікою вирізняється конфесійна карта Африки. Африка - на диво мультирелігійний континент. Будучи другим за величиною материком (після Євразії) і третьою за кількістю населення частиною світу, Африка нині відіграє все більшу роль в житті, в т.ч. й релігійному, всього людства. На це є історичні причини, оскільки саме на території Африки знайшли залишки найдавнішого предка сучасної людини. Африка була континентом постійних міграцій населення на північ. Проте не тільки цим визначається її роль в історії людства. Саме в долині Нілу з'явилася найдавніша держава - Єгипет, яка постала на основі об'єднання багатьох, постійно воюючих між собою країн. В Єгипті в часи його розквіту жило більше людей, ніж на всій Землі. Єгипет навчив світ землеробству, дав найдавніше письмо, розвиток якого привів зрештою до появи всіх алфавітів. Єгипет став місцем для проживання і формування багатьох етносів - від давніх гіксосів і до сучасних єгиптян. Крім Єгипту, Африка знала й інші цивілізації (Нубійське царство, Сомалі, Ефіопія, сильні держави на Заході Африки).

Особливості історичної долі Африки утворили специфічну релігійну карту цього континенту. Якщо в інших частинах світу народи проживають порівняно рівномірно, то на території Африки є певні оазиси як для людського життя, так і для існування певних релігій.

Африку важко розглядати в релігійному плані як цілісний феномен, оскільки Центральний і Південний її регіони ще й досі є місцем проживання тисяч етносів. Американський дослідник Мердок подає біля 7 тис. етнічних назв племен і народів, що проживають там. В цьому плані Африка - рекордсмен серед інших частин світу за кількістю етносів, за кількістю видів етнічних спільнот (від маленьких племен збирачів та мисливців до великих і давніх націй, наприклад єгиптян, ефіопів та ін.

Африка - це складна мішанина, мозаїка різних етносів, укладів, мов, рас, суспільств. В ній болісно і надто непросто доформовуються етноси. Часто це відбувається не природнім шляхом, а під впливом іноцивілізаційних вторгнень. Відчутні зміни в історичний та етнічний африканські процеси принесли втручання європейців та арабів. Сьогодні тут творяться нові держави, нові державні народи. В цьому процесі, скажімо, в Заїрі бере участь біля ста етносів, в Конго - десяток, Кенії - шість. Країни дуже нерівні, знаходяться на різних стадіях історичного розвитку, а відтак і релігійного. Тому релігійний світ цих країн надто

694

Розділ V. Релігія і сучасність

відрізняється.

Сьогодні серед населення Африки поширені три групи релігійних сповідань - місцеві традиційні релігії, іслам та християнство. Африка цікава тим, що тут збереглося велике різноманіття давніх вірувань, завдяки яким можна відновити взагалі характер первісних вірувань всього людства, їх генезу.

Багатоетнічність, а відповідно й багаторелігійність - наслідок колоніального розподілу Африки між європейськими державами, які цей континент ділили не за етнічним, а територіальним принципом. Тому так багато сьогодні в Африці гарячих точок (Сомалі - Ефіопія, Уганда - Кенія, Сомалі -Кенія та ін.). Етнічні процеси протікають в Африці із швидкістю, яку історія досі не знала. Якщо в Європі чи Азії родоплем'яні структури трансформувалися в народності протягом століть, то в Африці це відбувається всього за декілька десятиліть. Наприклад, Танзанія - це країна, де при активній участі держави із 120 племен свідомо будується нова нація. Африка вважається одним із найконфліктніших континентів. Тут проблеми виникають на всіх рівнях: расовому, національному, мовному, територіальному тощо.

Релігія в Африці надзвичайно тісно вплетена в суспільне життя і грає величезну роль в сучасному культурному й політичному житті її народів. Тому вона є епіцентром різних конфліктів, а водночас і засобом їх розв'язання.

Специфікою сучасного релігійного життя Африки є те, що воно утримує в собі різні традиції, активно синтезує автохтонні і прийшлі, адаптує останні до своїх первісних і часто нерозвинутих уявлень, переплавляє й творить власні релігії. Відтак Африка є надто потенційною у творенні нових релігій. Базовими для цього, поза сумнівом, є місцеві традиційні релігії, автохтонні культи, які склалися у мешканців материка задовго до вторгнення арабів та європейців і які й досі поширені серед більшості населення континенту північніше Сахари. Ці релігії побутують серед більшої частини негроїдного населення і на південь від Сахари. Деякі дослідники розглядають традиційні релігії як єдину африканську релігію, хоч це далеко не так: в Африці стільки релігій, скільки тут є етнічних спільнот.

У зв'язку з різними історичними долями різних етнічних об'єднань їх традиційні релігії можна поділити на два типи - родоплем'яні (бушмени, пігмеї) та національно-державні (акан, балуба, зулуси, йоруба). Це, як правило, політеїстичні вірування з розвинутим ритуалізмом, церемоніями, обрядами, які передаються з покоління в покоління в усній формі за законом "Слухай старійшину". В них основна увага надається людям, а не надприродному чи природним явищам, оскільки їх метою є підвищення людської цінності у суспільстві. Все починається з народження, коли людина отримує духовне ім'я й ініціацію (посвяту). Вияви своєї людської сутності вона продовжує у шлюбі. Життя і смерть є мірилом її значимості, а стан після смерті - платою за її земне життя.